Батькам

“Педагогіка повинна орієнтуватися
не на вчорашній, а на завтрашній день”
Л.С.Виготський

Робота психологічної служби Ліцею

Мета:
Метою роботи служби є сприяння психічному та психологічному здоров’ю учнів, освітнім інтересам, розкриттю індивідуальних особливостей, а також профілактика та корекція різного роду ускладнень.

Враховуючи специфіку та напрями діяльності Українсько-Американського ліцею, психологічна служба планує спрямовувати зусилля на сприяння розвитку та збагачення інтелектуального, творчого та духовного потенціалу учнів, визначення обдарованих та талановтих дітей, участь у розробці індивідуальних програм навчання та психологічної підтримки, з метою максимально повного використання особистих зажатків, здібностей, інтересів ліцеїстів.

Психологічна служба Ліцею спрямовує діяльність перш за все на профілактику й усунення певних недоліків, вирішення задач попереджуючого характеру, запобігаючи наступу небажаних психологічних наслідків в розвитку, діяльності, спілкуванні учнів.

Можливість надавати психологічну допомогу, підвищувати психологічну культуру всіх учасників навчально-виховного процесу - це важливий крок у гуманізації освіти, з думкою про майбутнє.

Робота психологічної служби, уроки психології спрямовані на допомогу у самопознанні дитини, усвідомленні своїх недоліків та переваг. Адже чим раніше людина пізнає і усвідомлює це, тим скоріше з’являється в неї потреба до здібності до самоаналізу, самооцінки та самовдосконалення. Краще розуміння себе самого допомагає розуміти іншого, будувати сприятливі взаємовідносини з оточуючими. Ефективність навчально-виховного процесу обумовлена перехідом до гуманістичної навчально-педагогічної парадигми з девізом: “Пізнання - сила”, яка передбачає відмову від одномірних бінарних структур, від суб’єкт-об’єктного підходу; співпраця та взаємозбагачення всіх учасників педагогчного процесу; діалог і полілог, замість монологу вчителя, оцінювання успіхів учнів у порівнянні з його попередніми досягненнями, тощо.

Психологічна служба працює за традиційними напрямками та приймає активну участь у роботі педагогічного колективу на всіх етапах ліцейського життя:

  • створення іміджу навчального закладу;
  • проведення “Дня відкритих дверей” для абітурієнтів і їх батьків;
  • діагностика та формування класів;
  • скорочення адаптаційного періоду;
  • визначення інтересів та нахилів, профорієнтуванн, що сприяють професійному самовизначенню ліцеїстів.




Програма особистісного розвитку ліцеїста УАЛ

Програма особистісного розвитку ліцеїста УАЛ обумовлена:

  • соціальним замовленням суспільства відносно випускників середніх навчальних закладів;
  • метою та специфікою навчального закладу;
  • вимогами до особистості;
  • вимогами до вмінь та здібностей;
  • індивідуально-психологічними чинниками, притаманними кожній людині.

Кінцева мета будь-якої освітньої системи складається в навчанні, вихованні та розвитку особистості. Мірою досягнення цієї мети є результат, а саме особистість випускника. Розвиток ліцеїста, як особистості та суб’єкта діяльності обов’язково включає:

  • розвиток інтелекту, емоційної сфери, впевненності;
  • позитивне відношення до світу, самоприйняття та прийняття інших;
  • самостійність та автономність;
  • розвиток мотивації самоактуалізації та самовдосконалення.

Потреба у саморозвитку, самоактуалізаціяя - показник особистістої зрілості і водночас умова її досягнення. Найбільш продуктивною нам здається ідея, згідно з якою метою людського існування є і особистісне вдосконалення і добробут оточуючих. Бо пошук лише особистого щастя веде до егоцентризму, тоді як постійне прагнення до вдосконалення інших не дає нічого, крім невдоволення. Тому і у вихованні, і у розвитку ми керуємось цією метою.

Крім того, основні вимоги суспільства визначаються переліком основних компетенцій, якими навчальний заклад повинен озброїти випускника:

  • спроможність брати на себе відповідальність, брати участь в спільному прийнятті рішеня, вміння регулювати конфлікти мирним шляхом;
  • повага до інших культур, мов, традицій, релігій;
  • володіння усним та письмовим спілкуванням, тобто компетенції в області комунікативної культури;
  • володіння новими технологіями, тобто компетенції в області інформаційних технологій;
  • потреба та спроможність навчатися все життя, як основа постійного вдосконалення в професійному плані, особистісного, суспільного життя.

Тобто при складанні програми осбистісного розвитку ми керуємось принципом, що суспільству потрібний не просто гармонійний виконавець, але людина, здібна до самоосвіти, до самостіного надбання інформації, яка орієнтована на творчий підхід до справи; людина з високою культурою мислення, здібна до самовдосконалення та успішної конструктивної адаптації, до змін о точуючого середовища.

Освіченість, на нашу уяву, включає наявність знань, які складаються в цілісну картину світу та дозволяють вірно мислити в межах сучасної системи уявлень, орієнтуючись на спроможність самоцінного, безкорисного прагнення істини, добра, краси.

Ми враховуємо швидкий темп життя, можливі зміни вимог та пріоритетів суспільства, спираючись на свої знання, здібності, ясно усвідомлюючи необхідність постійного саморозвитку та нензакінченість процесу самовдосконалення.

Своїми завданнями ми вважаємо забезпечення можливостей всім без винятку учням виявити свої таланти та весь творчий потенціал, який розуміється як можливість реалізації особистих планів.

Якщо узагальнити, то можна сказати, що перед нами стають такі основні завдання: навчити набувати знання, працювати, а даптуватися до змін. А це припускає розвиток актуальних, з точки зору суспільних вимог, компетенцій: здібніссть працювати у групі; командний дух та смак ризику; відчуття відповідальності та особиста дисципліна, відчуття ініціативи, допитливості, творчості.